Родичі не вірили, що їхні діти злочинці. То і батьки Сакалаускаса не вірили у те, що їхня дитина просто так вчинить такий злочин.
А литовці молодці - не забули про свою людину.

Я пам‘ятаю цю історію про рядового Сакалаускаса. Хлопцю зламали усе життя. Тоді ще служив мій брат, також у ВВ. Я служив пізніше у будівельних військах. Усе так і було. Дуже принизливо коли кожен день щось таке може коїтися з тобою. У нас навіть зброї не було для самозахисту. Самим кращім що могло скоїтися, тебе могли просто відгамселити кілька здоровенних вгодованих дідів і нічого тобі не зламати. Кілька синців у рахунок не йдуть. Мені смішно, коли хтось цю «армію» згадує з ностальгією.

Жах, мені стало погано тільки від того що почула, бідний хлопець, він зробив гарну справу, звільнив світ від потенційних маніяків . Якими треба бути збоченцями, щоб придумати такі тортури та ще й отримувати задоволення від їх виконань, навіть зеки набагато людяніші від тих тварин. А те, що родичі не вірили і погрожували, то нічого дивного, бо тих тварин виховали такі ж тварини.

Сакалаускас просто поставив усіх биків у стойло.
Молодець. 👍

Ось цю дідовщину можна порівняти із таким собі вихованням батьками дітей.
Я не раз чув від мами, що підеш в армію, там тебе перевиховають, станиш хоч людиною, де тебе навчать життю.
Я розумію, що це її така маніпуляція, і не розуміння як правильно виховувати дитину.
Перебування ось в такій армії, ломало психіку, робило із тебе раба, опущеного, який не має права на свої бажання, що ти маєш лише питати дозволу і діяти в чітко окреслених межах. За вихід із цих меж, тебе можуть і прибити.
А потім такі батьки виховують своїх дітей, і що вони можуть їх навчити?

Цьому хлопцю потрібно було героя дати.

Рідного брата мого батька повісили в армії(тобото вбили) і поставили це так, ніби він сам це зробив. Через кілька років прапорщик, який покривав справжніх вбивць, приїхав до мами мого батька, щоб попросити пробачення за скоєнне, але вона його не простила. Він закінчив свої дні в психлікарні.

"Родичі не вірили, що їхні діти могли таке зробити." це шо "Наши мальчікі так не могут паступать"  вже тоді було?

Мій знайомий в 97 році пішов служити. В ППО. Після прибуття в частину, каже, построїли їх ввечері діди і почався "осмотр груді". Коли вдарили його, він у відповідь заліпив дєдушкє-сєржанту, почався заміс, прийшли старші офіцери, провели з ними бесіду. Вночі його ліжко так само обступили,накрили подушкою і почали місити. Тримаючись за узголів'я ліжка він вирвав металевого прута і почав ним "хрестити" всіх тих дєдушек. Багатьох з них потім шили в лазареті, деяких перевели в дшб. Його залишили в спокої, бо було багато свідків, які виступили в його захист. До кінця служби дєдушки боялися навіть сигарету до нього підійти попросити і інших не штормили.

У мене батько на строчці, будучи старшиною роти, боровся з дідівщиною таким чином, що відправляв на роботу духів з духами,а дідів з дідами, бо у зворотному випадку дід би просто припахав молодого,  а сам би не працював. Діди бухтіли, але він ставив їх на місце.

На Миколаївщині військовий застрелив командира і покінчив життя самогубством, за нами теж ще тягнеться совковий шлейф, якого ніяк не можемо позбутися 😢

Молодчина Сакалаускас, чесне слово! Добру справу зробив. Тварі  московитські то саме і досі роблять, і навіть гірше – надивилися того у відео від ЗСУ з фронту. Хай би повиздихали всі до одного – і Слава Україні!

Артурас, до речі виконав свою присягу, знищив ворогів народу!!!

Служив на Тихоокеанському флоті.  В нашій бригаді за три з лишнім роки, тільки повісилось більше 20 матросів. Дуже багато втікали в сопки, і зимою. Зимові майже всі замерзали..Іноді когось знаходили. З нашого екіпажу  матроса знайшли місцеві, біля "дач". Забув як вони то називали. Такі шалаші на сваях, щоб медведі не дістали. Відморозив руки, ноги, але вижив.  На АПЧ молодий матрос розстріляв двох своїх старших "братів по зброї", коли ніс вахту на корпусі. Вони вибрались на верх над ним познущатись. На острівній "точці" на Курилах,  новобранець розстріляв весь пост, 15 чоловік, разом з мічманом.. Також знущання. Про те знаю, бо вони якимось боком відносились до нашої бригади, спостережний пункт.  Перші півтора року, по суті ніякої військової підготовки. Приборки, камбуз, швейка, "рожання" всього що прийшло в голову тому, який раніше тебе сюди потрапив. Сундуки також були учасниками цієї ієрархії, і навіть могли отримати в "фанеру" від якогось "годка". Принаймні в нашому екіпажі так було. Найбільше знущались з тих, хто зробив якусь промашку, будучи "карасем", або був просто людиною "ботаніком". Звичайно катуваннями займались не всі. Але завжди знаходилась пара садистів. На той період двоє садистів було, Красніков з Южно-сахалінська, і Макурін, з Владивостока.
Пересікались з екіпажами з погранвійськ. В них тюремних відносин практично не було, принаймні на такому рівні, як на флоті, чи на берегових  базах. А найстрашніше, що бачив, це був судорембат і стройбат. Там самогубців та каліцтва, було в рази більше, ніж у нас..
Декілька друзів-приятелів служили в Афганістані. Те, що "братья па аружію " робили один з одним там,  навіть мені в голову не вкладалось. Знущатись над людиною, яка завтра  з тобою буде в бою... До речі, з тих тисяч афганських 200-х, доволі велика частина прикінчених своїми. І я не маю на увазі випадковий "дружній вогонь".
Таких прикладів реально безліч. Все замовчувалось і секретилось. Таві відносини ще й призводили до серйозних аварій. Бо не підготовлених матросів заставляли виконувати небезпечні роботи, які пов"язані зі зброєю, живучістю і небезпечними речовинами. Тому бували випадки, коли спрацьвувала вибухівка. На підводних човнах тільки на моїй пам"яті було декілька пожарів пов"язаних з системами регенерації повітря, коли допускався контакт з промасленим ганчір"ям. Вибухи акумуляторів.. Вибухи паливних танків. Такий наприклад  стався на ПБ Іван  Вахрамєєв. Робітники щось там робили, вогневу вахту ніс молодий матрос. Порушували ТБ, на його зауваження послали "дрища" подалі. В результаті загинули, на плавбазі гарно роздуло носову частину))), матросик добряче обгорів, вижив.  
Син служив на українському флоті. Такого безумства як в совковому, вже не було.. Але на деяких коритах, з його слів, відбувалось майже те саме. Принаймні на МРК Кременчук, і якесь там було судно забезпечення Донбас, наскільки пам"ятаю.
Таких відносин могло і не бути. Все дуже залежало від командира корабля, чи військової частини, офіцерів і мічманів.  Але вони зазвичай займались своїми бюрократичними справами, хто бухав, хто просто був , як казали "распіз..й", і що там підлеглі роблять один з одним, їх мало хвилювало. Тим більше, що смертельні випадки списувались зазвичай на вину самого самогубця, як порушника правил техніки безпеки. А при можливості, це взагалі замовчувалось, і видавалось як "сам вмер".

Все починалося з офіцерів,які не знали що таке офіцерська честь. Літо, жара, командир в плавках виходить перед строєм і йому мають честь віддавати. Це було при совку.

Ваші випуски, один краще іншого.
Про справу Сакалаускаса багато читав.
Один із ув'язнених, якого конвоїрував їх караул сказав, цитую: "То что вытворяли ваши вертухаи, редко встретишь даже на зоне"

Служив в 81-83 в спецназі. Все точно. Офіцери тварини все знали і заохочували дідів

Ото довели людину.... Шкода хлопака, йому реально все життя поламали. Хочеться вірити, що він все ж таки зміг знайти своє людське щастя

Ну давайте відверто, у нас в країні така ж ситуація і вона не поодинока, чого тільки коштує кейс з Дніпра, де хлопець розстріляв військових і пішов гатити мирних людей,десь роки 4тому було. Ви думаєте він це просто так зробив? Це був відчай 19-ти річної дитини, яку загнобили, я його очі досі пам'ятаю

Хто в армії служив той в цирку не сміється. Це не лише про совкову армію, а й про пост-совкову. В ЗСУ до революції теж вистачало ідіотизму. Дякую вам за якісний контент!